Семерак застеріг українців від спалювання листя
drhyweljones / Flickr

Семерак застеріг українців від спалювання листя

Спалювання опалого листя та стерні є надзвичайно шкідливим для довкілля та у результаті позначається на здоров’ї громадян. Про це в інтерв’ю виданню «Галичина» заявив Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак. Повідомляє Урядовий портал.

У зв’язку зі збільшенням масових спалювань опалого листя та стерні в осінній період, міністр звернувся до громадян і закликав, не допускати випалювання сухої рослинності та її залишків.

«Зараз в Україні завершується сезон збирання урожаю і, відповідно, всі масово спалюють опале листя, бадилля та траву, забуваючи при цьому, що дим завдає шкоди не лише довкіллю, але й особистому здоров’ю», — зазначив Семерак.

Він навів приклад багатьох країн, де опале листя компостують та успішно використовують як добриво.

«У західних країнах такого зараз вже не побачиш, хоча ті ж городні відходи можна компостувати, як це зазвичай по-господарськи практикують у сусідніх країнах. Це той рівень екокультури, до якого ми маємо прагнути», — резюмував Міністр екології.

Останнім часом в Україні фіксується збільшення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря.

За словами Семерака, це відбувається через зменшення споживання природного газу та інтенсивніше використання, наприклад, вугілля чи мазуту для виробництва, обігріву приміщень й інших потреб. Це призводить до збільшення рівня забруднення атмосферного повітря.

При цьому він відзначив, що ситуацію можна поліпшити за рахунок ефективного використання екологічного податку, більшу частину якого становлять кошти, сплачені підприємствами-забруднювачами.

«У рамках оголошеної децентралізації 80% екологічного податку нині скеровуються на органи місцевого самоврядування. Тобто на місця делеговано кошти й усі повноваження з наведення екологічного порядку на підвідомчих територіях. Але саме на цьому етапі виникає найбільша проблема», — пояснив Остап Семерак.

Він навів дані офіційної статистики, згідно з якими лише 32% екологічних коштів, сплачених до місцевих бюджетів 2016-го року, направили на заходи із захисту довкілля, тоді як решта 68% так і залишилися невикористаними.

«Торік бюджети місцевих органів самоврядування в Україні одержали сукупно чотири мільярди гривень. Це все-таки величезні гроші. Якби їх було використано за призначенням, то в Україні було б вирішено багато проблем із вивезенням, зберіганням, утилізацією твердих побутових відходів, із хвостосховищами у Калуші чи заводом у Бурштині. У більшості випадків вдалось би запобігти забрудненню вод і ґрунтів та зменшити шкідливі викиди в повітря», — резюмував міністр.

Він зазначив, що в Україні трапляються непоодинокі випадки спрямування коштів органами місцевого самоврядування не на природоохоронні заходи, а на вирішення інших соціальних проблем.

«Рівень екологічної свідомості й освіченості всюди вкрай низький. Відповідно це відображається на діях представників органів місцевого самоврядування. Скеровуючи фінансові ресурси не на вирішення екологічних проблем, а на інші сфери, вони також демонструють, що для них питання поліпшення стану довкілля не є пріоритетними. Але разом з цим вони не розуміють, що стан довкілля напряму впливає на стан здоров’я і життя людей», — резюмував Міністр екології та природних ресурсів.

Раніше Остап Семерак неодноразово заявляв про необхідність перегляду використання екологічного податку.

За випалювання стерні, пасовищ, рослинності або її залишків та опалого листя передбачено штраф від 170 до 340 гривень для громадян і від 850 до 1190 гривень для посадових осіб. У в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду сума штрафу становить від 340 до 680 гривень для громадян і від 1190 до 1700 гривень для посадових осіб.

За порушення вимог пожежної безпеки в лісах статтею передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від 85 до 255 гривень і на посадових осіб — від 255 до 850 гривень. Якщо такі дії призвели до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, то від 255 до 850 гривень — на громадян і від 595 до 1020 гривень — на посадових осіб.