Перша жертва "антибандерівсьго" закону: в Польщі відкрили справу на главу Українського товариства

Перша жертва «антибандерівсьго» закону: в Польщі відкрили справу на главу Українського товариства

В польщі розпочалося кримінальне провадження проти одного з лідерів української громади, відомого історика Григорія Купріяновича, на якого подали судовий позов за його начебто зневажливі заяви на памятних заходах української громади у Сагрині 8 липня. Про це у Faccebook повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«У Польщі все-таки розпочалося кримінальне провадження проти одного з лідерів української громади, відомого історика Григорія Купріяновича. Люблінський воєвода пан Пшемислав Чарнек подав на нього до суду за те, що той 8 липня цього року виступив із промовою в селі Сагринь (Польща) на відкритті пам’ятника місцевим українським селянам, які в 1944 році стали жертвами каральної акції підрозділу Армії Крайової», — написав міністр.

Клімкін наголосив, що єдиною провиною українця стало те, що він «мав сміливість» сказати, хто був жертвою, а хто здійснив злочин, тобто ще раз озвучив давно відомі факти, які досі нікому навіть на думку не спадало заперечувати.

«Проте ситуація змінилася з прийняттям у цьому році в Польщі нової редакції Закону «Про Інститут національної пам’яті», — наголосив Клімкін.

Клімкін наголосив, що новий закон викликав гостру міжнародну критику, зокрема, в Україні, США та Ізраїлі. Його також називають «антибандерівським».

«Деякі аналітики висловлювали сподівання, що з огляду на його чисто пропагандистський характер і юридичну неспроможність, відредагований Закон на практиці ніколи застосовуватися не буде. Проте, як бачимо, пройшло лише кілька місяців, а ми вже маємо прецедент його застосування. І це не може не викликати глибокої тривоги», — йдеться у повідомленні.

«Ми категорично проти того, щоб судовий механізм використовувався для переслідування одного з провідних діячів української громади Польщі, який, до речі, надзвичайно багато робить для польсько-українського історичного примирення», — заявив очільник МЗС.

На думку Клімкіна, громадянське суспільство Польщі має серйозні підстави для тривоги, адже самі такі регіональні прецеденти, спрямовані, до того ж, проти представника національної меншини, неодноразово ставали в різних країнах початком широкого наступу на демократію.

Справу на голову Українського товариства Григорія Купріяновича завели через промову з якою він виступив під час пам’ятних заходів у Сагрині, присвячених вшануванню українців, вбитих там під час акцій польського збройного підпілля в 1944 році.

Йдеться про статтю Кримінального кодексу, що стосується публічної зневаги польського народу або Республіки Польща. Міра покарання за цією статею — до 3-х років позбавлення волі.

До прокуратури звернувся люблінський воєвода Пшемислав Чарнек, який вважає, що голова Українського товариства під час свого виступу порівняв події у Сагрині 1944 року з подіями на Волині 1943 року і «зрівняв 130 тисяч жертв геноциду (нібито вчиненого українськими націоналістами, — ред.) з кількома сотнями цивільних українців, які загинули в Сагрині 10 березня 1944 року». З точки зору люблінського воєводи, це «може бути злочином», а Купріянович своїми словами зневажив польський народ.